Коли діти стають відображенням своїх домашніх тварин: чарівна тенденція та її психологічні корені
Нещодавно чарівна тенденція набула популярності в соціальних мережах: діти, особливо немовлята, починають все більше і більше нагадувати своїх домашніх тварин. Це проявляється у поведінці, зовнішньому вигляді і навіть за характером. Вражаючий приклад – маленька Матильда, дочка Кейлі Куоко, яка, судячи з фотографій в Instagram, все більше схожа на її собаку. І хоча це може здатися солодкою аварією, я думаю, що за цим явищем набагато більше, ніж просто збіг.
Як психолог, який займався вивченням стосунків між людьми та тваринами, я спостерігаю за цією тенденцією з великим інтересом. Мені здається, що це відображення глибокого зв’язку, що утворюється між дитиною та його вихованцем. Коли дитина невелика, він вивчає світ, спостерігаючи та копіюючи інших. І якщо в його оточенні є вірний, люблячий домашній улюбленець, не дивно, що дитина починає приймати свої звички та манери.
Чому діти починають нагадувати своїх домашніх тварин?
На мою думку, є кілька факторів, які сприяють цьому явищу:
- Емоційний зв’язок: Маленькі діти часто не мають достатнього словника та навичок, щоб висловити свої емоції. Вони можуть використовувати поведінку свого вихованця як спосіб спілкування. Якщо домашня тварина виражає радість, махаючи хвостом і стрибком, то дитина може почати повторювати ці дії.
- Ідентифікація: Діти часто прагнуть ототожнюватися з тими, кого вони люблять і поважають. Якщо дитина бачить вірного друга і супутника у своєму вихованцям, то він може почати сприймати себе так само.
- Навчання ліків: Як я вже згадував, діти вивчають, спостерігаючи та копіюючи інших. Якщо дитина бачить, що домашня тварина отримує похвалу чи увагу за певну поведінку, то він може почати повторювати цю поведінку, щоб отримати те саме.
- Зовнішня схожість: Іноді зовнішня схожість між дитиною та його вихованцем може сприяти цій тенденції. Наприклад, якщо у дитини та його собак світле волосся та неслухняні пасма, то дитина може почати носити зачіску в стилі свого вихованця.
- Хабітат: Діти, які виросли в оточенні тварин, сприймають їх як частину сім’ї. Вони проводять з ними багато часу, грають, спілкуються, і, звичайно, приймають свої манери та поведінку.
Я пам’ятаю справу з моєї практики, коли молода жінка звернулася до нас, хвилювала, що її синові, якому було близько двох років, почав гавкати і «махати хвостом», коли він був щасливий. Спочатку вона розгублена, але потім, поговоривши з нею детальніше, я зрозумів, що її син дуже близький до собаки, і просто приймає її мову тіла. Це було абсолютно нешкідливо і навіть мило.
Що робити, якщо ваша дитина почне нагадувати свого вихованця?
У більшості випадків це абсолютно нормальне і навіть корисне явище. Це говорить про те, що дитина має сильні емоційні зв’язки з тваринами, і він вчиться у них важливими соціальними навичками, такими як співпереживання, вірність та безумовна любов.
Однак якщо ви помітили, що поведінка вашої дитини стає надмірною або неадекватною, вам слід звернутися до фахівця. Наприклад, якщо дитина відмовляється спілкуватися з іншими дітьми, вважаючи за краще проводити час лише з домашнім улюбленцем, або якщо він почне проявляти агресію стосовно інших, це може бути ознакою того, що у нього є проблеми з соціалізацією.
Мій особистий досвід:
Я виріс у сім’ї, де завжди були тварини. У нас були собаки, коти, хом’яки, морських свинок – яких там не було! Я пам’ятаю, як у дитинстві я любив наслідувати його домашніх тварин. Якщо собака махала своїм хвостом і стрибала з радістю, я також почав стрибати і махати. Якщо кішка муртувала і піднялася, я також намагався муркотися і піднятися.
Я думаю, що цей досвід навчив мене багато про кохання, вірність та безумовну прихильність. Я навчився розуміти мову тіла тварин, і це допомогло мені краще зрозуміти людей.
Важливість відповідального ставлення до тварин:
Спостерігаючи за тим, як діти прив’язані до своїх домашніх тварин, я завжди підкреслюю важливість відповідального ставлення до тварин. Діти повинні розуміти, що домашня тварина – це не іграшка, а жива істота, яка потребує турботи, любові та уваги.
Освіта дітей, які правильно ставляться до тварин, – це не лише питання етики, але й питання безпеки. Діти повинні знати, як правильно грати з тваринами, як їх годувати та як їх ходити. Вони повинні розуміти, що тварини можуть бути сором’язливими або агресивними, і що їх потрібно поважати.
Висновок:
Тенденція, коли діти починають нагадувати своїх домашніх тварин, є чарівним і часто корисним явищем. Це відображення глибокого зв’язку, яке утворюється між дитиною та його вихованцем, і це говорить про те, що дитина має сильні емоційні зв’язки з тваринами. Важливо пам’ятати, що діти навчаються, спостерігають та копіюють інших, і що тварини можуть бути чудовими вчителями.
Але, як і в усьому, важливо спостерігати за рівноваги. Важливо, щоб діти не забували про свої людські якості, і щоб вони не ідентифікували себе повністю зі своїми домашніми тваринами. Важливо, щоб вони продовжували спілкуватися з іншими дітьми, і щоб вони розвивали свої соціальні навички.
І, звичайно, важливо пам’ятати, що тварини – це не лише друзі та супутники, але й члени сім’ї, які потребують нашої турботи та любові. Освіта дітей, які правильно лікують тварин, – це не лише питання етики, але й питання майбутнього.
Джерело: europarfum.net.ua
