Бактеріальна інфекція, яка може вражати як дітей так і дорослих, особливо небезпечна саме в дитячому віці, від 2 до 6 років. При підозрілих симптомах успіх лікування безпосередньо залежить від швидкості введення сироватки.
Джерело: shutterstock
історія хвороби
Дифтерія як захворювання була відома ще в глибоку давніну. До наших днів дійшли згадки всім відомого гіппократа, дифтерія носила різні назви: злоякісна ангіна, смертельна виразка горлянки, круп і т. П. Повний опис захворювання було зроблено медиками в середині 19 століття і тоді з’явилася назва «дифтеріт», яка згодом перетворилася в дифтерію. Вивчення небезпечної інфекції тривало дуже активно, і в 80-ті роки 19 століття в крові одного з хворих був виявлений антитоксин до бактерії, на базі якого і була створена противодифтерійна сироватка, яку застосовують і до цього дня.
Завдяки сироватці і профілактичній вакцинації з дифтерією майже вдалося впоратися, проте, і до цього дня в недорозвинених країнах, які не дбають про профілактичної вакцинації своїх дітей, виникають небезпечні спалахи. Так, наприклад, сталося в україні зовсім недавно-в 90-х роках.
Джерело: shutterstock
причини зараження дифтерією
Збудник дифтерії-паличкоподібна бактерія з роду корінобактерій corynebacterium diphtheriae, яку в народі так і називають-дифтерійна паличка. Саме її бачив і описавши німецький мікробіолог едвін клебс в кінці 19 століття.
Поширюється дифтерна паличка переважно повітряно-крапельним шляхом, від людини хворої або носія без зовнішніх проявів захворювання. Може передаватися контактним шляхом, а також через заражену воду та продукти харчування. Бактерія стійка до зовнішнього впливу і може досить довго існувати поза людським організмом, зберігаючи життєздатність. Гіне при тривалому кип’ятінні і обробці дезінфікуючими засобами на основі хлору.
Ступінь прояву захворювання багато в чому залежить від кількості бактерій, що потрапили в організм і від стану загального та місцевого імунітету дитини.
Діти до 6 місяців, особливо які знаходяться на грудному вигодовуванні, практично не схильні до зараження, оскільки вони ще мають в крові отримані від мами антитіла.
Потрапляючи на слизові оболонки рота і носоглотки, бактерії починають бурхливо розмножуватися, виробляючи в результаті життєдіяльності небезпечні екзотоксини, які з током крові швидко поширюються по всіх життєво важливих органах, що може призвести до серйозних ускладнень після хвороби. Під впливом токсинів відбувається некроз тканин слизових оболонок і утворення фіброзних плівок.
Джерело: shutterstock
ознаки дифтерії
Найчастіше у дітей спостерігають глоткову форму дифтерії, коли бактерії розмножуються на мигдалинах. Відрізнити дифтерію від ангіни буває досить складно.
- інкубаційний період від 3 до 14 днів, але зазвичай — 7-8 діб.
- різке погіршення стану, підвищення температури вище 39 градусів, тримається до 3 днів.
- блідість шкірних покривів, яка свідчить про бактеріальної інфекції.
- через загальне погіршення стану з’являється слабкість, погіршується апетит, може підвищитися ацетон.
- інтенсивність болю в горлі при ковтанні залежить від ступеня зараження і наочних змін слизових.
- мигдалини набряклі, на них з’являється наліт. Спершу він виглядає як желе, потім змінюється і перетворюється в щільну плівку сіруватого кольору. Плівка дуже важко знімається, після її видалення дуже швидко з’єднання являється нова.
- збільшуються лімфатичні вузли, розташовані під щелепами.
- після зниження температури стан горла не поліпшується, а може погіршуватися.
Джерело: shutterstock
Розширення плівок і можливі набряки гортані різного ступеня тяжкості можуть викликати небезпечний для життя дитини стан, що має назву «дифтерійний круп».
Ознаки крупа:
- гавкаючий кашель, збільшується сиплість голосу — прогресують протягом 2-3 днів;
- голос пропадає, кашель триває, але стає майже беззвучним, дитині важко дихати;
- остання стадія може настати вже через кілька годин — вона називається асфіксичною, без негайної медичної допомоги дитина задихнеться.
як діагностують і лікують дифтерію
При найменшій підозрі лікар повинен взяти мазок з дитячого рота і зробити посів, в результаті якого виявляються дифтерійні палички. Якщо дитина захворіла на ангіну, але відомо, що вона була в контакті з носієм бактерії, діагноз» дифтерія » як правило, ставити не залежно від того, виявлений збудник в мазку.
Лікування дифтерії відбувається в інфекційних відділеннях стаціонару. Перш за все, вводять протидифтерійну сироватку, яка знищує бактерії. Для мінімізації наслідків сироватка повинна бути введена протягом 1-2 днів після появи перших ознак. Решта лікування полягає у відновленні організму і видаленні токсинів з крові дитини.
Джерело: shutterstock
антибіотиків, які могли б перемогти дифтерійну паличку, поки не існує, хоче після введення сироватки антибактеріальну терапію так само проводити.
профілактика дифтерії
У всьому світі щеплення від дифтерії включено в графік обов’язкової вакцинації. Як правило, вакцина від цієї хвороби входити до складу комплексного препарату під назвою акдс (коклюш, дифтерія, правець), при обов’язково регулярній ревакцинації — тільки так може виробитися стійкий імунітет, який не гарантує захист від захворювання на 100%, однак принципово знижує його ймовірність, а так само можливість ускладнень і летального результату.
Ризик появи дифтерійної палички залежить перш за все від колективного імунітету всередині суспільства.