Одразу після свого дебюту на Олімпійських іграх 19-річна професійна сноубордистка “Б’я Кім” змінює вектор своєї уваги: замість погоні за п’єдесталами вона обирає захист природи. У той час як багато атлетів використовують раптову славу для укладання рекламних контрактів, Кім використовує свою платформу, щоб заявити про фундаментальну загрозу своєму спорту — стрімкому зникненню стабільних зимових умов.
Виступаючи на саміті Hearst Eco-Conscious Living, Кім підкреслила наростаючу кризу в індустрії зимових видів спорту, коли саме середовище, необхідне для існування цього спорту, зазнає докорінних змін.
Межі штучних рішень
Поширена реакція гірських курортів підвищення температури — збільшення обсягів штучного оснежения. Однак Кім стверджує, що це лише тимчасовий захід, а не стійке рішення.
«Це все одно що ліпити пластир на вогнепальне поранення», — зазначила Кім, наголосивши, що штучний сніг не може компенсувати зміну погодних патернів, зміну режиму опадів та зростання глобальних температур.
Технічна реальність сувора: до роботи снігових гармат необхідні певні низькі температури. У міру потепління гірського клімату навіть технології, покликані продовжити сезон, стають менш ефективними. Це створює небезпечний цикл для промисловості:
– Тренювання та змагання: Атлети важко знаходять стабільний сніговий покрив для високорівневої підготовки.
– ** Економічна стабільність: ** Гірські містечка сильно залежать від зимового туризму. Нестача снігу безпосередньо б’є за благополуччям місцевих спільнот, чий дохід залежить від туристів з таких мегаполісів, як Сан-Франциско та Лос-Анджелес.
– Екологічна нестабільність: Зміна напряму вітрів та непередбачуваність опадів роблять довгострокове планування курортів практично неможливим.
Від схилів до науки
Перехід Кім від статусу атлета до активістів — це не просто хобі, а усвідомлений шлях. В даний час вона є членом альянсу атлетів організації Protect Our Winters – некомерційної організації, яка об’єднує вчених, творчих діячів і спортсменів для просування системних рішень в галузі клімату.
Кім дивиться на боротьбу із зміною клімату очима елітного спортсмена. Вона вважає, що «стійкість і рішучість», необхідних успіху у професійному спорті, можна застосувати й у екологічному активізмі. Для неї кліматична криза — це не просто проблема, якої варто боятися, а «виклик», до якого треба підійти з тією самовіддачею, з якою борються за золоту медаль.
Прагнення зрозуміти механізми екологічних змін визначає її академічне майбутнє. Цієї осені Кім надійде до Колумбійського університету на факультет клімату та сталого розвитку, щоб поглибити свої експертні знання у цій галузі.
Заклик до «зрозумілого» активізму
Для багатьох масштаби зміни клімату здаються пригнічуючими та непідйомними. Кім пропонує інший погляд: активізм має бути особистим та органічно вплетеним у те, що ви вже любите.
Вона закликає людей аналізувати свої професії чи захоплення та шукати способи впроваджувати зміни усередині цих сфер. Зв’язуючи активізм зі своєю ідентичністю — чи то спортсмен, художник чи професіонал у будь-якій галузі — людина робить цю роботу більш здійсненною і, що критично важливо, довговічнішою для самого себе.
«Робота має приносити радість, – зазначила Кім. — Якщо ви робитимете те, що вам до душі, ваш внесок буде вагомішим, тому що ви по-справжньому за це вболіватимете».
Висновок
Шлях Б’ї Кім підкреслює критичну точку перетину професійного спорту та виживання довкілля. Оскільки фізичний ландшафт зимових видів спорту змінюється, атлети все частіше виходять за межі арен змагань, щоб боротися за сам клімат, який робить їх кар’єру можливою.
